Каталог статей

Головна » Статті » Навчально-виховний процес

Авторська розробка виховного заходу «Мова – великий дар природи»

        Авторська розробка виховного заходу           «Мова – великий дар природи»
Ведуча 1.    Добрий день, шановні друзі! Думаю, що сьогоднішня зустріч - ще одна сходинка до нашого зближення, родинного єднання « В сім”ї новій, вольній».
(Виходять учень і учениця)
Учень:
Є добрий звичай в Україні,
У святковий день, в щасливий час
Гостей вітати хлібом – сіллю,
Бажати щастя і добра.
Учениця:
Вклоняємося вам, шановні гості.
Даруємо хліб святковий та сіль
Від щирої душі людської,
Від щедрої матінки – землі!
(Дарують хліб та сіль).
Ведуча1.      Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, живуть наші батьки – тут корінь роду українського. І де б не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово.
(Звучить пісня «Україна»)
Вчитель:       Всі ви добре знаєте, що цивілізоване суспільство не може існувати без мови – найважливішого засобу спілкування людей, засобу вираження і передачі досвіду сучасникам і нащадкам. Опанувати мову людина починає з дня народження. Спочатку – прислухаючись до слів матері, рідних. Потім – вимовляючи звуки, склади, слова.
Мова – це наша неоціненна спадщина, з нею ми не розлучаємося протягом усього життя.
Ми спілкуємося один з одним. Розмовляємо, пишемо листи, читаємо, дивимося телевізор, слухаємо радіо.
Багато різних мов є на Землі. За підрахунками вчених їх близько 3 тисяч.
І для кожного народу найбільше і найдорожче багатство – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.
Ведуча1.       Українська мова – це мова численного народу. Наша мова має свою лексику. Свої барви, свої відтінки, що передають почуття і відтворюють бурхливе життя і розвиток народу.
Учень:
Ой, яка чудова українська мова!
Де це все береться, звідкіля і як?
Ліс, лісок, лісочок,
Пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс
Є ще і байрак.
Учень:
Рідна мова материнська,
ТИ душа мого народу.
Будь від роду і до роду,
Рідна мова материнська!
Учень:
Солов’їну, барвінкову,
Колосисту на віки –
Українську рідну мову
В дар дали мені батьки.
Учень:
Мова моя українська,
Батьківська, материнська,
Я знаю тебе не вивчену,
Просту, домашню, звичну.
Не з – за морів покликану,
Не з словників насмикану.
Ти у мене із кореня,
Полем мені наговорена,
Дзвоном коси прокована,
В чистій воді смакована,
Болем очей продавлена,
Смутком багать продимлена,
З хлібом у душу всмоктана,
З кров”ю моєю змішана
І аж до скону залишена
В серці моїм.
Ведуча 1.      Перебуваючи на засланні, Т.Г.Шевченко писав про рідну мову:
Ну,що б, здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого,
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!
Учитель:   Історія української мови – це історія її народу. Наша мова схожа з російською, білоруською мовами. У цих мовах багато спільного, багато слів, однакових за значенням і звучанням.
Ось чому білорус, росіянин і українець можуть легко порозумітися між собою. Про спорідненість української та російської мов П.Г.Тичина писав так:
Чуєте? – російська мова
Й українська тут бринить…
Одна мова чорноброва,
А друга, немов блакить.
(звучить пісня «Роде наш», у виконанні народної артистки України Н.Матвієнко)
Ведуча1.   Мудрою Берегинею, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого, часто називають українську мову.
Чимало українських письменників досліджували українську мову і сказали своє вагоме слово про її красу. Серед них І.Огієнко. З думками його правдивими і пристрасними можемо познайомитись у книзі «Українська література» 1918 року видання.
«Наша мова українська, чарівна наша мова, всім світом вже визнана за одну з найзручніших, наймелодійніших мов. Серед слов’янських мов наша мова найбагатша на лексику, найвиразніша на син тактику. Синоніміка нашої мови найбагатша…
Мова донесла чисту силу старовини, і тому без знання нашої мови нема знання мов слов’янських…
Зародившись десь на світанні суспільного слов”янського життя, мова наша витерпіла страшне лихоліття татарщини, пережила утиски. І проте, перегорівши як криця, дійшла до нас чистою, свіжою, мелодійною, незаплямованою, справді щирослов”янською мовою…
Життя само розбивало заборони українського слова.
Самі закони, що заборонили вкраїнське слово, з”являлися якимсь незвичайним шляхом. Подавати їх світу не прилюдними законами, а секретними циркулярами».
                                                               (І. Огієнко)
(Звучить пісня «Благослови, Берегине», сл.. А.Демиденка, муз. О.Семенова).
Учитель:    «Кожен народ, що дбає про своє сьогоднішнє і майбутнє, знає, до чого веде руйнування чи зрікання рідної мови. Це деградація, виродження, занепад. Тому люди завжди берегли свою живильну криницю – Мову, з якої черпали сили для духовного здоров”я і наснаги.
Слово надто багато важить у людському житті. Як відомо, може впливати навіть на долю. Воно вмить змінює настрій, робить щасливим або ж нещасливим, радісним чи пригніченим.
Оскільки мова – це концентрація мудрості і досвіду, то втрата її веде до порушення суспільної гармонії, законів людської еволюції.
Втрата народом мови – це трагедія всіх трагедій, бо тоді губиться весь попередній досвід, зафіксований у ній. Культура змінює свій генетичний код, а народ відчужується від традицій, звичаїв, духу предків, потрапляє в іншу духовну атмосферу і свідомо чи несвідомо страждає».
                               Катерина Мотрич
Учень:
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур”ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає –
Народ говорить. І любов. І гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово – це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
                                                                     М.Рильський
Учень:
Українська мова –
Давня й молода.
Світить рідне слово,
Як жива вода.
Учень:
Мова кожного народу
Неповторна і своя.
В ній гримлять громи в негоду.
В житті - трелі солов”я.
На своїй природній мові
І потоки гомонять,
Зелен – клени у діброві
По – кленовому шумлять.
(Звучить пісня «Рідна мова», сл. Г.Вієру, муз. П.Двірського).
Людина має завжди пам’ятати: звідки вона родом, де її коріння, глибоко знати історію свого народу, його мову. Знання мови народу, серед якого ти живеш, – ознака культурної освіченої людини, знання рідної мови – священний обов’язок кожного.
Учень:
Кохаю край наш дорогий.
Що зветься Україною.
Вітчизні хочу я своїй
Зрости достойним сином.
Є в світі зваби немалі,
Цікава стежка кожна…
Але до рідної землі
Забайдужитись не можна.
Люби, шануй, піднось до зір
Її пісні і мову,
Нема солодшої, повір,
За неї, пречудову.
(Звучить пісня «Україна моя», сл..В.Жигуліна, муз. В.Мітіна).
Учитель:     Мова – велике багатство, яке треба усім нам берегти і примножувати. Ми любимо свою українську мову і називаємо її калиновою, солов’їною, барвінковою. Вона є державною мовою України.
Учень:        Велична, щедра і прекрасна мова
Прозора й чиста, як гірська вода.
Це українська мова барвінкова
Така багата й молода.
Учень:           О мово, ти як дивна сопілка,
То звеселяєш, то хвилюєш нас.
Тобі вклонились Леся Українка
Й благословенний батько наш Тарас.
Учень:           Від інших мов вона не гірша,
Для українців – наймиліша.
Пісенна, ніжна і дзвінка
Мова Шевченка і Франка!
Ведуча1.       Бо ніхто не має права забувати
Своєї мови рідної ніде,
Як ті пісні, які співала мати,
І як своє дитинство золоте
(Звучить пісня )
Учитель:    Усі запрошуються до участі у вікторинах.
I.   Конкурс називається «Прислів”я». Закінчити правильно прислів’я:
1.   Бджоли раді цвіту, а люди…    (літу).
2.   Хто не працює, той не …..(їсть).
3.   Коли взявся за гуж, не кажи, що ….(не дуж).
4.   Не кажи «гоп», доки ….(не перескочиш)
5.   Не плюй в криницю, бо з неї прийдеться……(пить водицю)
6.   Хто рано підводиться, за тим діло….(водиться)
7.   Не той урожай, що в полі, а той, що ….(в коморі)
8.   Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь….(гладенько)

II.   Конкурс «Поетичний щоденник» (Відновити текст поезії. Відгадати назву твору, прізвище поета)
1.   Над Дніпром широким, вільним,
            Де луги й степи цвіли,
      Наші прадіди поляки
Оселились і жили.
                                          (Олександр Олесь «Княжна Україна»)
2.   Що, болить? – мене питали,
      Але я не признавалась –
Я була малою – горда, -
Щоб не плакать, я сміялась.
                                                              (Леся Українка «Мрії»)

III.   Конкурс «Кого так називали…?»
1. «Другом поневоленого народу»
                                            (Марко Вовчок, Тараса Шевченка, Бориса Грінченка)
2.   «Народним учителем»?
                                     (Ліну Костенко, Павла Тичину, Бориса Грінченка)
3.   «Співцем горя людського»?
                                    (Панаса Мирного, Павла Тичину, Івана Франка)
4.   «Душевним, ласкавим, чуйним»?
                                   (Олександра Олеся, Павла Тичину, Тараса Шевченка)
5.   «Чародійником»?
                                 (Леоніда Глібова, Павла Глазового, Василя Симоненка)

IV.   «СПРАВЖНІ ПРІЗВИЩА ТА ПСЕВДОНІМИ»
1.   Косач Лариса Петрівна – Леся Українка
2.   Олександр Кандиба – Олександр Олесь
3.   Панас Якович Радченко – П.Мирний
4.   Марія Олександрівна Вілінська – Марко Вовчок
5.   Павло Михайлович Губенко – Остап Вишня
6.   Драгоманова Ольга Петрівна – Олена Пчілка

V. Конкурс «Бліц – турнір»

1.   Віршований твір, який співається?                                  (пісня)
2.   Країна, яку носять на голові?                                    (Панама)
3.   Розділ, в якому вивчаються частини мови?                     (Морфологія)
4.   Усна народна творчість одним словом?                           (Фольклор)
5.   Якого роду іменник собака?                            (Чоловічого)
6.   Опис зовнішнього вид огляду людини?                       (Портрет)
7.   Перша столиця України?     (Харків)
8.   Скільки букв в українському алфавіті?         (33)
9.   Державні символи України?                  (Герб, Прапор, Гімн)
10.   Слова однакові за написанням, але різні за значенням?         (Омоніми)
11.   Буква є, а звука немає?        (М”який знак)
12.   В якій статті Конституції України записано: «Державною мовою в Україні є українська мова»?
                                                    (Стаття 10, Конституція України)
13.   Без якої святині зникає народ?               (Без мови)
14.   Назвіть найменшу одиницю мови        (Звук)
15.   Назвіть найбільшу одиницю мови         (Текст)
16.   Прислів’я та приказки про слово. (Гостре словечко коле сердечко; не кидай слова на вітер; як овечка: не мовчить ні словечка та ін..)
17.   Хто автор цих рядків:
Ну, що б, здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!...                                (Т.Шевченко)
18.      Кому з українських поетів належать ці рядки:
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур”ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
                                                                М.Рильський
Учитель:   Як гарно звучала наша мова у віршах, прислів’ях, які ніжні й гарні слова і мелодія у пісні. Багато гарних слів почули ми про нашу рідну українську мову. Я дуже хочу, щоб у своєму подальшому житті ви не були байдужими до рідної мови, а по – справжньому любили її, оберігали та збагачували. Нещаслива, неправдива людина та, що добровільно й легко зрікається рідної мови.
Не одцурайтесь мови –
У тебе іншої нема:
Ти - плоть і дух – одне – єдине,
Зі словом батьківським – Людина.
Без нього – просто плоть німа.
Без мови в світі нас нема!